КОРОТКА ІСТОРІЯ НАШОЇ РОДИНИ

До 24 лютого 2022 року наша сім'я мала:

- добру та улюблену роботу,

- комфортне житло,

- можливості відпочинку

- плани на майбутнє

збудували та з комфортом оздобили будинок, всередині та зовні, придбали все те, що вважали за необхідне, син в цьому році мав закінчити школу та вступити у ВИШ, то придбали йому квартиру (в кредит, але майже сплатили) недалеко від ВИШу, придбали нове авто і зробили офіс. І хоча заощаджень не мали (через таку бурхливу діяльність) проте ми були впевнені, що до вересня розрахуємось з боргами та трохи збавимо темп, бо вже і здоров.я не те, та й втома від такої колотнечі давала взнаки... 

Чекали оплати за роботу  на 1-2 березня 2022

але...не дочекались...

24 в нас настало наше особисте пекло, бо вже вранці 24го ми лишились без електрики, тепла, зв'язку, інтернету, а також без магазинів, аптек, заправок, трохи згодом і без газу. В тотальній небезпеці, в повній залежності від ворога. 

Особливий жах полягав у тому, що корм для собак повинен був приїхати 25 по обіді... Отож ми лишились в небезпеці, холоді, без їжі для собак, та без зв'язку. В хаті перемерзли батареї, люди почали тікати в евакуацію, але зникали! Чи живі ми не знали.

Всі жахи писати не буду, скажу, що ми змогли увакуювати більшу частину, а самі чекали на визволення (бо син же мав отримати атестат, а без нього як), проте, коли почалися прильоти, шрапнель вже по двору... а також, бо зрозуміли що після звільнення стане ще небезпечніше, бо це наші бережуть будинки та людей, а загарбник відступаючи нищить уже..)  то я з сином та насилу вмовивши чоловіка, та забравши решту собак ми поїхали в евакуацію... це кінець травня...

Шлях був важкий, загалом  напівколо майже 3000км.. і в першій декаді червня ми опинились в Польщі та в небезпеці, але і досі буває прокидаюсь від нічних кошмарів.

Дуже велика дяка людям, які неочікувано трапились в житті і дуже допомогли: Наталя, Ірина, Оксана, Тетяна, Аня, Ева, Павел , Юля, Яцек, Йозеф, Ільгіз та багато інших...Всим ми дуже вдячні

 

Житло знайти неможливо, бо ми з собаками, але колега з Польщі допоміг та надав житло, але це в селі, з роботою тут важко, то ж вимушена зробити сайт-резюме, щоб знайти роботу та мати змогу існування.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що чоловік на пенсії по інвалідності, та за віком вже має більше 50 років, то ж знайти роботу поки не вдається. Син готується до екзаменів, бо талановитий хлопець і робимо все, щоб він не лишився без освіти... вчимо польську мову.. дуже сумуємо за домівкою!!! До того ж ця місцевість дуже нагадує рідну Україну.

+380677400003

Тисни тут

viber WhatsApp tg

Натисни тут

Аватары и анимация на GIFr.ru
free counters